Порядок звернення до суду

 І.Цивільне судочинство

 

Цивільний процесуальний кодекс України

(Витяг)

 

Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом

     1. Кожна   особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим

Кодексом,  звернутися  до  суду  за  захистом   своїх   порушених,

невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

     2. У   випадках,   встановлених   законом,   до  суду  можуть

звертатися органи та особи,  яким  надано  право  захищати  права,

свободи   та  інтереси  інших  осіб,  або  державні  чи  суспільні

інтереси.

     3. Відмова від права на  звернення  до  суду  за  захистом  є

недійсною.

 

Стаття 11. Диспозитивність цивільного судочинства

 

     1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням

фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших

осіб, які беруть участь у справі.

 

     2. Особа,  яка  бере участь у справі,  розпоряджається своїми

правами щодо предмета спору на власний розсуд.  Таке  право  мають

також  особи  (за  винятком  тих  осіб,  які  не  мають  цивільної

процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

 

     3. Суд залучає  відповідний  орган  чи  особу,  яким  законом

надано право захищати права,  свободи та інтереси інших осіб, якщо

дії законного представника суперечать  інтересам  особи,  яку  він

представляє.

 

ПІДСУДНІСТЬ

 

     Стаття 107. Суд першої інстанції

 

     1. Усі  справи,  що підлягають вирішенню в порядку цивільного

судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими

та міськрайонними судами.

 

     Стаття 108. Підсудність справ, у яких однією із сторін є суд

                 або суддя

 

     1. Підсудність цивільних справ, у яких однією із сторін є суд

або  суддя  цього  суду,  визначається  ухвалою  судді  суду вищої

інстанції без виклику сторін.

 

     2. Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд

України або суддя цього суду, визначається за загальними правилами

підсудності.

 

     Стаття 109. Підсудність справ за місцезнаходженням

                 відповідача

 

     1.   Позови   до  фізичної  особи  пред'являються  в  суд  за

зареєстрованим   у   встановленому   законом   порядку  місцем  її

проживання  або  за зареєстрованим у встановленому законом порядку

місцем її перебування.

{ Частина перша статті 109 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )

від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду

України   та  Вищого  спеціалізованого  суду  України  з  розгляду

цивільних  і  кримінальних  справ  вводяться  в  дію після початку

діяльності   Вищого   спеціалізованого  суду  України  з  розгляду

цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

 

     2. Позови до юридичних осіб пред'являються  в  суд  за  їхнім

місцезнаходженням.

 

     Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача

 

     1. Позови про стягнення аліментів,  про визнання  батьківства

відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть

пред'являтися  також  за  зареєстрованим  місцем   проживання   чи

перебування позивача.

 

     2. Позови   про  розірвання  шлюбу  можуть  пред'являтися  за

зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача  також  у

разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або

якщо він не може за станом здоров'я чи  з  інших  поважних  причин

виїхати до місця проживання відповідача.  За домовленістю подружжя

справа може розглядатися за зареєстрованим  місцем  проживання  чи

перебування будь-кого з них.

 

     3. Позови про відшкодування шкоди,  завданої каліцтвом, іншим

ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої

внаслідок   скоєння   злочину,   можуть   пред'являтися  також  за

зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача,  або  за

місцем завдання шкоди.

 

     4. Позови,  пов'язані з відшкодуванням шкоди,  завданої особі

незаконними рішеннями,  діями чи  бездіяльністю  органу  дізнання,

досудового  слідства,  прокуратури або суду,  можуть пред'являтися

також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

 

     5. Позови про захист  прав  споживачів  можуть  пред'являтися

також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача

або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

 

     6. Позови про відшкодування шкоди,  завданої  майну  фізичних

або юридичних осіб,  можуть пред'являтися також за місцем завдання

шкоди.

 

     7. Позови, що виникають з діяльності філії або представництва

юридичної    особи,    можуть    пред'являтися    також    за   їх

місцезнаходженням.

 

     8. Позови,  що виникають з договорів,  у яких зазначено місце

виконання  або  виконувати які через їх особливість можна тільки в

певному місці,  можуть пред'являтися також за місцем виконання цих

договорів.

 

     9. Позови  до  відповідача,  місце  реєстрації проживання або

перебування якого невідоме,  пред'являються  за  місцезнаходженням

майна  відповідача  чи  за  останнім  відомим  зареєстрованим його

місцем проживання  або  перебування  чи  постійного  його  заняття

(роботи).

 

     10. Позови  до  відповідача,  який  не  має  в  Україні місця

проживання    чи    перебування,    можуть    пред'являтися     за

місцезнаходженням    його    майна   або   за   останнім   відомим

зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

 

     11. Позови про  відшкодування  збитків,  завданих  зіткненням

суден,  а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі,

можуть пред'являтися також за місцезнаходженням судна  відповідача

або порту реєстрації судна.

 

     12. Позови  до  стягувача  про  визнання  виконавчого  напису

нотаріуса таким,  що не підлягає  виконанню,  або  про  повернення

стягненого  за виконавчим написом нотаріуса,  можуть пред'являтися

також за місцем його виконання.

 

     13. Позови   Міністерства   юстиції   України   на   підставі

міжнародних   договорів,   згода  на  обов'язковість  яких  надана

Верховною Радою України,  в інтересах і за  довіреністю  позивача,

який   не  має  в  Україні  зареєстрованого  місця  проживання  чи

перебування,  можуть  також  пред'являтися  за   місцезнаходженням

міністерства або його територіальних органів.

 

     14. Позивач  має  право  на  вибір між кількома судами,  яким

згідно з цією  статтею  підсудна  справа,  за  винятком  виключної

підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

{  Стаття  110  із змінами, внесеними згідно із Законами N 2875-IV

( 2875-15  ) від 08.09.2005, N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006,

N 1397-VI  ( 1397-17 ) від 21.05.2009; в редакції Закону N 2453-VI

(  2453-17  )  від  07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень

Верховного  Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду  цивільних  і  кримінальних  справ  вводяться в дію після

початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

 

     Стаття 111. Підсудність справ за участю громадян України,

                 якщо обидві сторони проживають за її межами

{  Назва  статті  111  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом

N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

 

     1.  Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві

сторони   проживають   за   її  межами,  за  клопотанням  позивача

визначається  ухвалою  судді  Верховного  Суду  України.  У такому

самому  порядку  визначається  підсудність  справи  про розірвання

шлюбу  між  громадянином  України  та  іноземцем  або  особою  без

громадянства, які проживають за межами України.

{  Текст  статті  111  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом

N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

 

 

     {   Статтю   112  виключено  на  підставі  Закону  N  2453-VI

(  2453-17  )  від  07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень

Верховного  Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду  цивільних  і  кримінальних  справ  вводяться в дію після

початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

 

 

     Стаття 113. Підсудність кількох вимог, пов'язаних між собою

 

     1. Позови   до   кількох  відповідачів,  які  проживають  або

знаходяться в різних місцях,  пред'являються за місцем  проживання

або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

 

     2. Зустрічний    позов   незалежно   від   його   підсудності

пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

 

     Стаття 114. Виключна підсудність

 

     1. Позови,  що  виникають   з   приводу   нерухомого   майна,

пред'являються   за  місцезнаходженням  майна  або  основної  його

частини.

 

     2.  Позови  про  зняття  арешту  з  майна  пред'являються  за

місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

{ Частина друга статті 114 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }

 

     3. Позови  кредиторів спадкодавця,  що подаються до прийняття

спадщини   спадкоємцями,   пред'являються   за   місцезнаходженням

спадкового майна або основної його частини.

 

     4. Позови   до   перевізників,   що   виникають  з  договорів

перевезення вантажів,  пасажирів, багажу, пошти, пред'являються за

місцезнаходженням перевізника.

 

     Справи  про  арешт  судна,  що  здійснюється для забезпечення

морської   вимоги,   розглядаються   судом   за  місцезнаходженням

морського  порту  України,  в  якому  перебуває  судно,  або порту

реєстрації  судна. { Частину четверту статті 114 доповнено абзацом

згідно із Законом N 4190-VI ( 4190-17 ) від 20.12.2011 }

 

     Стаття 115. Наслідки порушення правил підсудності

 

     1. Якщо суддя,  вирішуючи питання про відкриття провадження у

справі,  встановить,  що справа  не  підсудна  цьому  суду,  заява

повертається  позивачеві  для  подання  до належного суду,  про що

постановляється ухвала.  Ухвала суду  разом  із  заявою  та  всіма

додатками до неї надсилаються позивачеві.

 

     Стаття 116. Передача справи з одного суду до іншого

 

     1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

 

     1)  до  початку розгляду справи по суті задоволено клопотання

відповідача,  зареєстроване місце проживання або перебування якого

раніше  не  було  відоме,  про  передачу  справи  за  місцем  його

проживання  (перебування);  {  Пункт 1 частини першої статті 116 в

редакції  Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо

здійснення   повноважень   Верховного   Суду   України  та  Вищого

спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ   вводяться   в   дію   після   початку   діяльності  Вищого

спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ - з 1 листопада 2010 року }

 

     2) після відкриття провадження у справі і до початку судового

розгляду виявилося,  що заяву було прийнято  з  порушенням  правил

підсудності;

 

     3) після   задоволення   відводів   (самовідводів)  неможливо

утворити новий склад суду для розгляду справи;

 

     4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

 

     2. У випадках,  встановлених пунктами 3 і  4  частини  першої

цієї  статті,  справа передається до суду,  найбільш територіально

наближеного до цього суду.

 

     3. Передача справи з одного суду до  іншого  здійснюється  на

підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в

разі подання скарги - після залишення її без задоволення.

 

     4. Забороняється  передавати  до  іншого  суду  справу,   яка

розглядається   судом,  за  винятком  випадків,  встановлених  цим

Кодексом.

 

     Стаття 117. Недопустимість спорів про підсудність

 

     1. Спори між судами про підсудність не допускаються.

 

     2. Справа,  передана з  одного  суду  до  іншого  в  порядку,

встановленому статтею 116 цього Кодексу,  повинна бути прийнята до

провадження судом, якому вона надіслана.

 

 

ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ПОЗОВу.

 

Стаття 118. Пред'явлення позову

 

     1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду

першої інстанції,  де вона реєструється,  з  дотриманням  порядку,

встановленого   частинами  другою  і  третьою  статті  11-1  цього

Кодексу,  та  не  пізніше  наступного  дня передається визначеному

судді.

 

     2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві  кілька

вимог, пов'язаних між собою.

 

     3. Позовна  заява  щодо  вимог,  визначених  у частині першій

статті 96 цього Кодексу,  може бути подана тільки в разі відмови у

прийнятті  заяви  про  видачу  судового наказу або скасування його

судом.

{  Стаття  118  в  редакції  Закону  N  2453-VI  (  2453-17  ) від

07.07.2010  -  зміни  щодо  запровадження  автоматизованої системи

документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо

здійснення   повноважень   Верховного   Суду   України  та  Вищого

спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ   вводяться   в   дію   після   початку   діяльності  Вищого

спеціалізованого  суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ - з 1 листопада 2010 року }

 

ІІ.Адміністративне судочинство

 

Кодекс адміністративного судочинства України

(Витяг)

 

Стаття 6. Право на судовий захист

 

     1.  Кожна  особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим

Кодексом,  звернутися до адміністративного суду,  якщо вважає,  що

рішенням,  дією  чи  бездіяльністю  суб'єкта  владних  повноважень

порушені її права, свободи або інтереси.

     2. У  випадках,  установлених   законом,   до   суду   можуть

звертатися  органи  та  особи,  яким  надано право захищати права,

свободи та інтереси інших осіб.

     3. Суб'єкти владних повноважень  мають  право  звернутися  до

адміністративного суду   у   випадках,  передбачених  Конституцією

( 254к/96-ВР ) та законами України.

     4. Ніхто не може  бути  позбавлений  права  на  розгляд  його

справи   в  адміністративному  суді,  до  підсудності  якого  вона

віднесена цим Кодексом.

     5. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

{  Положення частини п'ятої статті 6, в якій зазначено, що відмова

від права на звернення до суду є недійсною, визнано конституційним

згідно    з    Рішенням    Конституційного   Суду   N   17-рп/2011

( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

     6. Іноземці,  особи без  громадянства  та  іноземні  юридичні

особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист,

що і громадяни та юридичні особи України.

{ Текст статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3550-IV

(   3550-15   )  від  16.03.2006;  в  редакції  Закону  N  2453-VI

( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

 

Стаття 11. Змагальність сторін, диспозитивність та

                офіційне з'ясування всіх обставин у справі

 

 

     1. Розгляд  і  вирішення  справ  в   адміністративних   судах

здійснюються  на  засадах змагальності сторін та свободи в наданні

ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх

переконливості.

 

     2. Суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше  як за

позовною заявою,  поданою відповідно до цього Кодексу,  і не  може

виходити  за межі позовних вимог.  Суд може вийти за межі позовних

вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав,

свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони

просять.

 

     3. Кожна  особа,  яка   звернулася   за   судовим   захистом,

розпоряджається  своїми  вимогами  на свій розсуд,  крім випадків,

встановлених цим Кодексом.  Таким правом користуються й  особи,  в

інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які

не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

 

     4. Суд  вживає  передбачені  законом  заходи,  необхідні  для

з'ясування всіх обставин у справі,  у тому числі щодо виявлення та

витребування доказів з власної ініціативи.

 

     5. Суд повинен запропонувати  особам,  які  беруть  участь  у

справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази,

яких, на думку суду, не вистачає.

 

Стаття 104. Пред'явлення адміністративного позову

 

     1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду

першої інстанції.

{Стаття  104  в  редакції  Закону  N  2453-VI  (  2453-17  ) від

07.07.2010}