Задати питання Задати питання
flag Судова влада України

  Компетенція суду

 

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні» від 07.07.2010 № 2453-VI, місцевий загальний суд є судом першої інстанції , розглядає цивільні,  кримінальні, адміністративні  справи,  а  також справи   про   адміністративні правопорушення справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності, у випадках та порядку,  передбачених процесуальним законом.

Підсудність  окремих  категорій  справ  місцевим судам,  а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Згідно частини першої ст.15 ЦПК України, суди  розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

     1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи  інтересів,  що  виникають із цивільних, житлових,  земельних, сімейних, трудових відносин;

     2) інших  правовідносин,  крім  випадків,  коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом може  бути  передбачено  розгляд  інших  справ  за правилами цивільного судочинства.

Суди  розглядають справи,  визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, а також справи про оскарження рішень третейських судів,  про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських   судів,   про   оспорювання    рішень    міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Не допускається об'єднання в одне провадження  вимог,  які підлягають  розгляду  за правилами різних видів судочинства,  якщо інше не встановлено законом (ст.16 ЦПК України).

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів, тобто судів  загальної  юрисдикції,  до компетенції яких  зазначеним  Кодексом  віднесено  розгляд  і вирішення адміністративних справ щодо вирішення адміністративних справ:

1. Юрисдикція   адміністративних   судів   поширюється   на правовідносини,  що  виникають  у  зв'язку з здійсненням суб'єктом владних  повноважень  владних  управлінських  функцій,  а  також у зв'язку  з  публічним формуванням  суб'єкта  владних  повноважень шляхом виборів або референдуму.

 2.  Юрисдикція   адміністративних   судів   поширюється   на публічно-правові спори, зокрема:

 1) спори  фізичних  чи  юридичних  осіб  із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

  2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу,  її проходження, звільнення з публічної служби;

  3) спори  між  суб'єктами  владних  повноважень   з   приводу реалізації  їхньої  компетенції  у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

  4) спори,  що  виникають  з  приводу  укладання,   виконання, припинення,  скасування  чи  визнання нечинними  адміністративних договорів;

  5) спори  за  зверненням  суб'єкта  владних   повноважень   у випадках, встановлених  Конституцією  ( 254к/96-ВР )  та  законами України;

 6) спори щодо правовідносин,  пов'язаних з виборчим  процесом чи процесом референдуму.

 Юрисдикція  адміністративних  судів  не  поширюється  на публічно-правові справи:

 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

 2) що    належить    вирішувати   в   порядку   кримінального судочинства;

 3) про накладення адміністративних стягнень;

 4) щодо  відносин,  які   відповідно   до   закону,   статуту (положення)  об'єднання  громадян  віднесені  до  його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

 

Повноваження суду при вирішенні справи закріплені у ст.162 КАС України, згідно якої при  вирішенні справи  по  суті  суд  може   задовольнити адміністративний  позов  повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У  разі  задоволення  адміністративного  позову  суд  може прийняти постанову про:

 1) визнання    протиправними    рішення    суб'єкта   владних повноважень чи окремих його положень,  дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його  положень  із зазначенням способу його здійснення;

 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

 3) зобов'язання  відповідача  утриматися  від вчинення певних дій;

 4) стягнення з відповідача коштів;

 5) тимчасову заборону (зупинення)  окремих  видів  або  всієї діяльності об'єднання громадян;

 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

 8) визнання    наявності    чи    відсутності     компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може   прийняти   іншу   постанову,   яка  б  гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень суд може  прийняти  іншу  постанову  у випадках, встановлених законом.

Якщо  в  ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у  справі  відкрито  за  позовною заявою,  поданою  з пропущенням    установленого    законом    строку   звернення   до адміністративного суду,  або викладений  в  ухвалі  про  відкриття провадження  у  справі  висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення  до   адміністративного   суду   поважними   був передчасним,  і  суд  не  знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення  до  адміністративного  суду  поважними, позовна заява залишається без розгляду.