flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

В Українського кризового медіа-центру відбувся прес-брифінг на тему «Добір суддів місцевих судів як продовження судової реформи»

15 листопада 2017, 11:35

В Українського кризового медіа-центру відбувся прес-брифінг на тему «Добір суддів місцевих судів як продовження судової реформи». Запрошеними спікерами піднімались питання як особливостей етапів процедури добору суддів до місцевих судів, так і характеристики окремих питань, з якими зіткнулись кандидати в судді під час складання відбіркового іспиту. Нижче пропонуємо тези спікерів із зазначених вище питань.

Сергій Козьяков, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: очищення судового корпусу – це погляд в минуле, а оновлення – це майбутнє

Якщо раніше багато місяців суспільство, політики і найактивніші представники громадськості говорили про необхідність очищення судової влади, очищення судів від «поганих суддів», то зараз було здійснено один із найважливіших кроків в межах судової реформи, можливо навіть найперший крок по оновленню судової влади та судового корпусу зокрема.

Як показала практика, зробити очищення судового корпусу – це надзвичайно важливо і є більш швидкою процедурою. Натомість оновлення судового корпусу є ще важливішим, оскільки очищення – це погляд в минуле, а зараз ми дивимось у майбутнє. Так ось, результати очищення можна помітити лише через певний час, це не так швидко, це не буде сьогодні чи завтра. Зауважимо, що ті популісти, зокрема серед представників влади, які говорили, що потрібно звільнити усіх суддів в один день, ніколи не говорили скільки потрібно буде часу, щоб з’явились нові судді.

Ще в квітні ВККС оголосила добір кандидатів на посади 600 суддів місцевого суду. До процедури комісія допустила осіб, які подали всі необхідні документи та відповідали вимогам до кандидатів.

Особливістю цієї процедури допуску порівняно з іншими процедурами, які проводились пару років тому, є декілька моментів: раніше суддею міг стати молодий юрист, якому виповнилось не менше ніж 25 років та який мав не менше 3 років професійного стажу, а зараз це юристи, яким виповнилось не менше 30 років і які мають не менше 5 років стажу; діючі судді участь у доборі не беруть.

Етапи добору суддів у місцеві суди є наступними: складення відбіркового іспиту, який відбувся декілька днів тому; перевірка у сфері запобігання корупції; проходження спеціальної підготовки; складення кваліфікаційного іспиту.

Усього 5338 осіб подали заяви на участь у доборі. Це є абсолютним рекордом, можна навіть назвати Національним рекордом Гіннеса. До цього декілька років тому були три добори, однак ніколи така кількість осіб не зверталась до ВККС з бажанням пройти цю процедуру. Із них після відбору за формальними ознаками 4935 осіб було допущено до участі у доборі. Відбірковий іспит мали право складати лише 4525 осіб, однак 397 осіб не з’явились на нього. Інші 410 кандидатів беруть участь у добору без складання іспиту та проходження спеціальної підготовки.

Участь у доборі брали представники з усіх регіонів країни. Найбільше кандидатів було з Києва (718 осіб), Харківської (375 осіб) та Львівської областей (346 осіб).

Із 700 переможців за результатами відбіркового іспиту маємо наступну статистику: 301 кандидат – це помічники суддів, 399 – це інші юристи. Поділ на такі дві групи введено на законодавчому рівні. Також можна сказати, що більшу частину переможців, а саме 429 кандидатів, складають жінки. Якщо дивитись статистику по віку, то абсолютна більшість це кандидати від 30 до 39 років (603 особи), далі йдуть особи з віком від 40 до 49 років (88 кандидатів) та з віком 50-58 років (9 кандидатів).

 

На запитання щодо строків перевірки робіт з права (чому роботи перевірялись дві доби замість обіцяних 6-8 годин), то Сергій Козьяков повідомив, що насправді роботи перевірялись протягом одного робочого дня. Робота здійснювалась оперативно, однак були затримки, пов’язані з технічними складнощами (перегрівом сканера тощо). На наступний день здійснювалась персоніфікація робіт, а також були деякі роботи, по яких необхідно було прийняти індивідуальні рішення (наприклад, були дві роботи з незрозумілими позначками, в результаті роботи були відхилені). Перевірка здійснювалась на камеру, і будь-хто бажаючий міг за цим спостерігати.

Станіслав Щотка, секретар кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Верховного суду України у відставці: «дехто з комісії виявив ініціативу та пройшов тест на знання української мови. Результати виявились значно вищими ніж визначений зконом поріг у 30»

Хоч державне замовлення було сформоване на 600 кандидатів, однак ВККС в день проведення кваліфікаційного іспиту (до початку перевірки результатів) прийняла рішення допустити до етапу спеціальної перевірки не 600, а 700 переможців, тих, хто набере найвищий бал та подолає, визначений законом поріг у 75% максимально можливого балу і за кожен окремий іспит, і в сумі загалом.

Чому 700? На думку комісії, саме при такій кількості учасників було б правильно допустити 700 найсильніших осіб, тому що попереду буде морально-психологічне тестування, яке також передбачає можливість зупинити участь в конкурсі для певної кількості учасників, які покажуть низький рівень(Станіслав Щотка сподівається, що ця кількість буде мінімальною), а також ще буде етап спеціальної перевірки, де теж можуть бути «втрати» через дефекти в документах кандидатів, етап спеціальної підготовки в Національній школі суддів, де, судячи з досвіду, траплялись випадки, коли не всі кандидати з’являлись на навчання. Після цих етапів буде відбуватись найголовніша подія – кваліфікаційний іспит, де теж потрібно буде набрати 75% з максимально можливих. На кожному з цих етапів можуть бути «втрати» серед кандидатів і у підсумку, на думку ВККС, цифра буде меншою ніж 700, але більшою ніж 600.

Однак, як зазначив спікер, ВККС не оперує лиш цифрами 600 та 700. Так, варто пам’ятати, що до етапу кваліфікаційного іспиту, так би мовити, скорочений шлях отримали юристи, адвокати із числа другого добору. Вони, згідно із п. 29 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», допущені одразу до складання кваліфікаційного іспиту, бо свого часу всі ці етапи, вже проходили. Таких людей наразі Комісія допустила 410 осіб, тому можна сміливо говорити про те, що на стадію кваліфікаційного іспиту дійде 1000 – (умовно) 1100 людей. Це ті майбутні «резервісти», які складуть рейтинг, з якого буде формуватись суддівський корпус для суддів першої інстанції.

 Процедура спеціальної перевірки визначена законом, і згідно неї близько двох десятків державних органів повинні будуть на запити ВККС дати відповіді чи все гаразд у кандидатів з документами, дипломами, трудовими книжками, військовими квитками, чи немає застережень по відношенню до кандидатів, конфлікту з законом і т.д. Поки ця інформація не отримана від державних органів, презюмується, що кожен кандидат є «найвищої проби».

Що стосується спеціальної підготовки (проведення якої заплановане на лютий-березень 2018 року), то оскільки чинне законодавство в окрему групу кандидатів виділило помічників суддів із стажем не менше 3 років, для цієї категорії осіб законом передбачена певним чином пільга: так, ВККС може визначити для таких кандидатів особливості проходження цієї спецпідготовки. Керуючись цим положенням законодавства, ВККС визначила, що період підготовки для цих кандидатів буде дещо меншим і складатиме до трьох місяців, однак курс буде надзвичайно інтенсивним: шестиденний навчальний курс протягом 10 годин. Для інших учасників цей курс складатиме близько 12 місяців із п’ятиденним навчальним процесом по 8 годин. Навчання для обох категорій буде стаціонарним з виплатою стипендії, яка прив’язана у відсотках до оплати праці помічників суддів у судах.  

Після цього буде етап кваліфікаційного іспиту, який буде більш поглиблений для кандидатів та оформлений у формі тестових запитань. Особливістю буде також те, що ці кандидати будуть розглядатись в одній площині із діючими суддями, які під час конкурсу забажають обійняти посаду в іншому суді.

Кандидати, які пройдуть кваліфікаційний іспит успішно, отримають рейтинговий бал, який в подальшому протягом трьох років визначатиме його місце в рейтингу та даватиме шанси на зайняття посади в тому суді, куди визначиться кандидат після оголошення відповідного конкурсу Комісією.

У кандидатів, які мають запитання до свого тесту, зданого під час відбіркового іспиту, правильних відповідей, балів тощо, немає жодних перешкод в отриманні такої інформації через звернення із відповідною заявою до ВККС. Натомість надати базу запитань та правильних відповідей на звернення кандидата ВККС не може, оскільки вони є унікальними, є власністю Комісії і не може бути розповсюджена. Щодо так званих дискусійних питань, які викликають жваві обговорення серед кандидатів, то такі запитання були однаково дискусійними для всіх кандидатів.

Цікавим є те, що дехто з Комісії виявив ініціативу та пройшов тест на знання української мови. Результати виявились значно вищі ніж 30 (визначений законом поріг для цієї форми іспиту).

Щодо анонімних звернень, які надходили до ВККС і стосувались окремих кандидатів, то, як зазначив Станіслав Щотка, всі вони стосувались кандидатів, які не стали переможцями за результатами відбіркового іспиту.

На запитання щодо зміни прохідного балу (30 з мови та 75 з права), Станіслав Щотка зазначив, що вимога щодо 75% максимально можливого балу є вимогою Закону. Однак згідно з нормативними документами ВККС (наприклад, Положення про порядок проведення та складання підсумків іспиту) цю вимогу закону було протлумачено таким чином, що 75% повинно бути за кожен іспит окремо та за два тести загалом. Тому що, якщо тлумачити 75% максимально можливого балу за обидва тести, то мінімальною межею є 105 балів. Так, з цих 105 балів за право може бути лиш 65 балів, а за мову 40. Задля однакового тлумачення цієї норми Комісія скористалась визначеним законом правом та надала офіційне роз’яснення з цього питання. Цей поріг було подолано близько 1273 особами, як наслідок, постало питання про обмеження цієї кількості осіб. Як наслідок, ще перед початком іспиту було повідомлено про відібрання лише 700 кандидатів для продовження участі у доборі.

Довідас Віткаускас, координатор проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні»: ціллю психологічного тесту є показати суспільству, що суддя це не тільки хороший юрист, а й просто людина, яка здатна вирішувати конфлікти у суспільстві

Задачею проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» в межах проведення добору суддів до місцевих судів є допомога ВККС в проведенні морально-психологічного тестування.

Ціллю цих тестів є показати суспільству, що суддя є не тільки хорошим юристом. Суддя, по-перше, має бути людиною, яка здатна вирішувати конфлікти у суспільстві. Для такої функції дійсно необхідно більше, ніж правові знання – необхідні окремі психологічні характеристики та соціальні здібності. Саме на це націлені психологічні тести, які Комісія наразі вже інституціоналізувала і, які є невід’ємною частиною процедури відбору. Іншим завданням, більше управлінським, є дати Комісії додаткові дані щодо соціально-психологічних, моральних характеристик кандидатів, які допомогли б Комісії обмежити своє поле зору на окремих кандидатів, щоб прийняти кінцеве рішення.

Як показав конкурс до Верховного суду, проведення цього виду тестування не піднімало великих дискусій у суспільстві, на відміну від, наприклад, ролі ГРД у цьому процесі.

Анастасія Дьоміна, проектний менеджер ТОВ «ОС Україна»: Якщо кандидат набирає показник «низький» порівняно з нормативним профілем, це не означає, що кандидат є поганим, він просто на мінімальному рівні відповідає професії судді

Під час розробки програми морально-психологічного тестування суддів місцевих судів, керувались доробкою, яка залишилась після конкурсу до Верховного суду. Єдине що, було обрано базові показники, базові морально-психологічні якості, які виявились необхідними для оцінки кандидатів в контексті добору.

У процедурі добору до Верховного суду використовувалось чотири різні методики, наразі ж використовуватиметься одна, однак не потрібно применшувати її якості, тому що оцінюватись буду базові показники, які необхідні для максимально ефективного здійснення повсякденних обов’язків судді.

У рамках психологічного тестування кожного кандидата буде оцінено за 11 показниками, серед яких – контроль емоцій, контроль імпульсів, кооперативність, комунікативність, здатність відстоювати власні переконанні та вміння доносити думки. Тестування загальних здібностей не відбувається в цьому доборі.

Тестування передбачає не тільки складання психологічного тесту, але й індивідуальну співбесіду з психологом, який сформує після цього загальний звіт про кандидата. Формат буде стандартний: перелік показників, рівень їх прояву (низький, середній, високий), оптимальний рівень їх прояву, загальний висновок.

Судячи із конкурсу до ВС, кількість кандидатів, які набирали показник «низький», була невелика і їх було близько 4% від загальної кількості кандидатів.

Якщо кандидат набирає показник «низький» порівняно з нормативним профілем, це не означає, що кандидат є поганим чи володіє низькими моральними якостями, однак це означає, що він на мінімальному рівні відповідає професії судді.

З інформації спікерів, таким чином, можна зробити висновок, що добір суддів до місцевих судів є не лише свідченням судової реформи, але й її реальним продовженням.            

Зозуля Наталія, Українське право