Судді ВС висвітлили ключові питання щодо кримінального права та процесу

Судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та Великої Палати ВС взяли участь у V Всеукраїнській конференції з кримінального права та процесу, яка відбулася 8−9 листопада.

             У перший день заходу відбулася сесія «Рішення Європейського суду з прав людини. Прикладні можливості захисту». Своїми думками щодо зазначеної теми з присутніми поділився суддя ККС ВС Аркадій Бущенко.

            9 листопада сесію «Реформа кримінальної юстиції» відкрив голова ККС ВС Станіслав Кравченко, виступивши з доповіддю «Основні результати діяльності Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з початку роботи нового Верховного Суду».

            Він нагадав, що 10 листопада 2017 року відповідно до Указу Президента до складу ККС ВС було призначено 28 осіб. Чотирьох із цих суддів збори суддів ККС ВС делегували до ВП ВС. Тому в суді працювало 24 судді, а 30 серпня цього року Указом Президента на посаду судді ККС ВС був призначений ще один суддя. Наразі в суді працює 25 суддів і сформовано дві судові палати: у першій – 12 суддів, у другій – 13.

            За словами Станіслава Кравченка, в разом узятих судових палатах у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України працювало вдвічі більше суддів, ніж зараз у ККС ВС, а навантаження було меншим.

            «Ми працюємо інтенсивно. Наприкінці грудня минулого року судді ККС ВС вже почали розглядати перші подання та клопотання про направлення кримінальних проваджень до інших судів (майже за рік роботи їх розглянуто приблизно 800). А вже наприкінці січня 2018-го почали переглядати справи в касаційному порядку», − наголосив голова ККС ВС.

  Хоча в такому кількісному складі працювати й нелегко, та судді докладають усіх зусиль, щоб розглянути справи в розумні строки. Так, на сьогодні суд опрацював уже 14 тис. 757 процесуальних звернень.

            У майбутньому ситуація з кадровим забезпеченням ККС ВС має покращитися, адже в липні цього року Вища рада правосуддя погодила нову штатну чисельність ККС ВС у складі 42 осіб. Зараз Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на вакантні посади.

 «Збори суддів ККС ВС уже прийняли рішення про формування третьої судової палати, до складу якої ввійдуть нові судді», − зауважив Станіслав Кравченко.

            Сесію конференції продовжила суддя ККС у складі ВС Надія Стефанів, яка виступила з доповіддю «Case Story: виправдувальні вироки в Україні». Вона поінформувала про основні причини залишення ККС ВС виправдувальних вироків без змін:

винуватість особи не доведена стороною обвинувачення поза розумним сумнівом;

наведення судом апеляційної інстанції в ухвалі докладних мотивів рішення та підстав, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою;

належна оцінка доказів.

  «Основа виправдувальних вироків – оцінка доказів, перевірка їх на належність і допустимість.  І саме встановлення недопустимості доказів, а в зв’язку з цим і недоведеність вини особи, недоведеність участі особи у вчиненні кримінального правопорушення, стає підставою для ухвалення виправдувальних вироків», − наголосила Надія Стефанів.

  Крім того, вона розповіла про конкретні кримінальні провадження, в яких були прийняті виправдувальні вироки. Суддя ККС ВС детально зупинилася на справі, яка стосувалася обвинувачення особи у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Суд першої інстанції ухвалив виправдувальний вирок. Це рішення підтримали і суд апеляційної інстанції, і ККС ВС.

  «Докази, покладені в основу обвинувачення, були визнані недопустимими. Суд визнав недопустимими такі докази: показання основного свідка – особи, яка вже була заявницею в іншій справі про хабарництво, та протокол огляду місця події (оскільки огляд автомобіля проводився без ухвали слідчого судді)», − зазначила Надія Стефанів.

  Суддя ВП ВС Олександра Яновська розповіла про правові позиції ВП ВС у кримінальних провадженнях. «Палата розглядає справи усіх чотирьох юрисдикцій. При цьому частка кримінальних проваджень, які розглядає ВП ВС, − найменша. Правові позиції, які формує ВП ВС у цих питаннях, є дуже важливими як для захисту прав громадян, так і для забезпечення уніфікованої судової практики. До Палати потрапляють складні справи: з того чи іншого питання існує кілька позицій. У суддів – одні аргументи, в учасників судового процесу – інші. І ті, й ті аргументи заслуговують на увагу. Тому ВП ВС дуже непросто розглядати такі справи», − поінформувала Олександра Яновська.

  Вона звернула увагу присутніх на чотири важливі правові позиції ВП ВС у кримінальних провадженнях:

щодо кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (розбій) (судове рішення від 18 квітня 2018 року у справі № 569/1111/16-к);

щодо законності відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів, які не передбачені ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (судове рішення від 23 травня 2018 року № 243/6674/17-к);

щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання) (судове рішення від 29 серпня 2018 року № 663/537/17);

щодо роз’яснення обвинуваченому права на суд присяжних (судові рішення від 12 вересня 2018 року № 523/6472/14-к).

  На завершення сесії судді ВС відповіли на запитання учасників конференції.

  Джерело: Верховний Суд